E260 - Дуже низька небезпека

Оцтова кислота або оцет (харчова добавка Е260) використовується в харчовій промисловості як регулятор кислотності. В основному оцтова кислота застосовується у вигляді водних розчинів у пропорції 3-9% (оцет) та 70-80% (оцтова есенція). Добавка Е260 має характерний різкий запах. У водних розчинах регулятор кислотності Е260 є досить слабкою кислотою. У чистому ж вигляді оцтова кислота є безбарвною їдкою рідиною, що поглинає вологу з навколишнього середовища і замерзає вже при температурі 16,5 °C з утворенням твердих безбарвних кристалів. Хімічна формула оцтової кислоти: C2H4O2. При біохімічному виробництві добавки Е260 використовують здатність деяких бактерій окислювати етанол (спирт). Цей метод відомий як оцтовокисле бродіння. Як сировина для виробництва добавки Е260 використовуються соки, вино або розчин спирту у воді. Існує також ряд методів синтезування оцтової кислоти у промисловості. Найпопулярніший з них, на який припадає більше половини світового синтезу оцтової кислоти, полягає у карбонілуванні метанолу у присутності каталізаторів. Вихідними складовими для даної реакції є метанол (CH3OH) та окис вуглецю (CO).

Застосування

У харчовій промисловості добавка Е260 застосовується для випікання кондитерських виробів, консервування овочів, виробництва майонезів, соусів та інших продуктів харчування. Регулятор кислотності Е260 дозволений для використання в харчових продуктах у всіх країнах як добавка безпечна для здоров'я людини. Оцтова кислота також використовується: у побуті (видалення накипу з чайників, догляд за поверхнями); у хімічній промисловості (як розчинник і хімреагент); у медицині (одержання лікарських засобів); у інших галузях промисловості.

Вплив на організм

Має протимікробну дію. Оцтова кислота має важливе значення для роботи людського організму. Її похідні допомагають розщеплювати в організмі вуглеводи та жири, що надходять в організм із продуктами харчування. Оцтова кислота виділяється при життєдіяльності деяких видів бактерій, зокрема Clostridium acetobutylicum та бактерій роду Acetobacter. Ці бактерії зустрічаються повсюдно у воді, ґрунті, продуктах харчування та природним шляхом потрапляють в організм людини.

Безводна оцтова кислота – їдка речовина. Пари оцтової кислоти подразнюють слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Поріг сприйняття запаху оцтової кислоти повітря знаходиться в районі 0,4 мг/л. Гранично допустима концентрація в атмосферному повітрі становить 0,06 мг/м3, повітря робочих приміщень — 5 мг/м3.

Не рекомендується за наявності наступних протипоказань – виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; гастрит із підвищеною кислотністю; дитячий вік до 6 років.

Дія оцтової кислоти на біологічні тканини залежить від рівня її розведення водою. Небезпечними вважаються розчини, у яких концентрація кислоти перевищує 30%. Концентрована оцтова кислота здатна викликати хімічні опіки, що ініціюють розвиток коагуляційних некрозів прилеглих тканин різної протяжності та глибини.

Токсикологічні властивості оцтової кислоти не залежать від способу, яким вона була одержана. Смертельна доза становить приблизно 20 мл.

Наслідками прийому концентрованої оцтової кислоти є тяжкий опік слизової оболонки порожнини рота, глотки, стравоходу та шлунка; наслідки всмоктування оцтової есенції - ацидоз, гемоліз, гемоглобінурія, порушення згортання крові, що супроводжується важкими шлунково-кишковими кровотечами. Характерно значне згущення крові через втрату плазми через обпалену слизову оболонку, що може спричинити шок. До небезпечних ускладнень отруєння оцтовою есенцією відносяться гостра ниркова недостатність та токсична дистрофія печінки.

При прийомі оцтової кислоти слід випити велику кількість рідини. Виклик блювоти є вкрай небезпечним, оскільки вторинне проходження кислоти стравоходом посилить опік. Рекомендується промивання шлунка через зонд. Потрібна негайна госпіталізація.