E1105 - Дуже низька небезпека

Лізоцим (харчова добавка E1105) – це натуральний антибактеріальний агент, що руйнує стінки грам-позитивних бактерій. Це фермент класу гідролаз, який було відкрито 1922 року Олександром Флемінгом. Лізоцим у великій кількості міститься в організмі людини та тварин. В основному він міститься в тих місцях, де наш організм стикається з навколишнім середовищем: у шлунково-кишковому тракті, слізній та слинній рідинах (у слині спостерігається найбільша концентрація, що пояснює її антибактеріальні властивості). Крім того, велика концентрація лізоциму в грудному молоці людини – близько 400 мг/л (у кілька разів більше, ніж у коров'ячому), і згодом (через півроку після пологів) концентрація тільки збільшується.

Застосування

У харчовій промисловості використовується як консервант. Лізоцим застосовується при виробництві сиру та деяких інших молочнокислих продуктів. Речовину вводять у складі зубних паст, покликаних боротися з карієсом, причому і в дорослих, і в дітей віком. Антибактеріальний ефект харчової добавки затребуваний при виробництві догляду за шкірою – гелів, тоніків, пінок для вмивання, лосьйонів. Завдяки активності речовини в біологічних рідинах його використовують для діагностики лейкемії на ранніх стадіях, а також добро- та злоякісних новоутворень у сечостатевій системі, нефрозу нирок.

Вплив на організм

Людям з хронічними захворюваннями варто ставитись до використання лізоциму з обережністю. Є відомості, що підвищена концентрація цієї речовини викликає головний біль, рідше алергічні реакції. Лізоцим (E1105) має антибактеріальну дію і застосовується в медицині, тому його включають у препарати та засоби для лікування низки недуг.